полинути — [поли/нутие] ну, неиш, нак. и/н , и/н теи … Орфоепічний словник української мови
полинути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
полетіти — ечу/, ети/ш, док. 1) Почати пересуватися в повітрі за допомогою крил (про птахів, комах і т. ін.). || Спрямувати кудись свій політ (про птахів, комах і т. ін.). || Почати переміщатися, пересуватися в просторі (про літаки, ракети і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
шарпнутися — ша/рпну/ся, ша/рпне/шся, док. Однокр. до шарпатися 1 3). || перен. Раптово залунати, полинути (про звук) … Український тлумачний словник
іти — I = йти 1) (роблячи кроки, пересуватися у просторі), простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупати; крокувати, ступати (робити крок, ставити ногу); шпаци[і]рувати, маршувати (перев. широким, розміреним кроком); цибати (широкими… … Словник синонімів української мови
побігти — 1) (почати бігти у якомусь напрямку), кинутися, метнутися, майнути, помчати, полетіти, полинути, поринути, погнати, дременути, чкурнути, дунути, мот(о)нутися, у[в]джигнути, почесати, у[в]лупити, у[в]різати, гайнути, гасонути, припустити, шуснути … Словник синонімів української мови
полетіти — 1) полинути, шугнути, шугонути; вилетіти (звідкись); потягнутися, потягтися (перев. низкою) Пор. летіти I 2) див. побігти 1) … Словник синонімів української мови
